А.Церетелі
9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині в сім'ї кріпака Григорія Шевченка серед морозної темної ночі блиснув на все село один вогник - це народилася дитина. Для пана - нова кріпацька душа, а для України - великий поет, незламний Кобзар. Батьки дали йому ім'я Тарас.
По всій нашій милій Україні проходять Шевченкові дні з нагоди 200-річчя з дня його народження.
Учні нашої школи сьогодні зробили уявну подорож Шевченківськими дорогами. Всі учасники донесли присутнім, що Шевченко з його сонячним темпераментом – це такий вогонь, який кидає свої відблиски на всі народи, що борються за справедливість і красу. Треба ширше відчиняти всі вікна й двері поетичному вітру Шевченка, що лине з берегів Дніпра. Є гарне прислів'я "Світ не без добрих людей". Саме таким був син українського народу - Шевченко. Гаряче любив він українську народність, але понад усе співчував долі простого народу, і улюбленими його мріями були думки про свободу цього народу.
Опаєць Марина Георгіївна,
вчитель української мови та літератури
