Подає в ранковій тиші школа

            Дзвоника останні позивні...

                І на серці терпко, як ніколи

                Ти ще учень і водночас - ні.

       Шкільні роки – це найсвітліша, найбезтурботніша пора у житті. Іншої такої не буде, бо життя дасть кожному свої уроки, у нього свої закони, свої пороги, через які не кожному переступити, яких не кожному здолати, а школа – це той час, коли все легко, все можливо. Ростуть діти, дорослішають із класу в клас. Ще тільки зустрів їх шкільний поріг – маленьких, наляканих новим і невідомим, а вже ось вони – випускники, стоять на цьому ж таки порозі – дорослі, гарні, веселі і трохи сумні через розлуку, яка скоро настане.

Сьогодні у Просіцькій ЗОШ І-ІІ ступенів відбулося свято «Останнього дзвоника».

         Разом з учнями, вчителями та батьками зраділи нашому святі і наші високоповажні гості: Лазурко Світлана Іллівна – голова районної організації профспілки працівників освіти і науки, Сабран Ольга Михайлівна – начальник відділу у справах молоді та спорту Глибоцької РДА та Баш Аурел Ілліч – сільський голова Сучевенської сільської ради. Всі зібралися на урочисту лінійку, на якій пролунав останній дзвоник. Він сповіщав усіх учнів про закінчення ще одного навчального року, а для випускників, учнів 9 класу, продзвенив востаннє у рідній школі і провів їх у доросле життя. Залишиться ще одна мить випускних екзаменів  та чарівний бал - і розлетяться вони по світу, по своїй дорозі. Всі гості побажали: «Будь доброю та прихильною, доленько, до всіх і кожного!»

         Ольга Михайлівна нагородила грамотою відділу у справах молоді та спорту Глибоцької РДА за активну участь у громадському житті школи, пропаганду здорового способу життя серед учнівської молоді та успіхів у навчанні та подарунками п’ятьох учнів. Світлана Іллівна привітала та відзначила досягнення учнів та педагогічного колективу у навчально-виховній роботі та у позашкільній і громадській діяльності. Всі відчули турботу та тепло слів сільського голови Аурела Ілліча. Він нас завжди підтримував, підтримує і сподіваємось, що так буде і надалі.

Одночасно і фініш, і старт!

Хай чудовими будуть долі,

Бо прожити життя — не жарт!