9 жовтня, жителі села Просіка зранку були у піднесеному настрої. Вони всі дружною сільською родиною святкували День села та 300-річчя з дня першої згадки про своє село. Розпочалося свято з Літургії, яку відслужив настоятель храму Івана Богослова отець Іоан Банилян. Також були присутні 15 священників з сусідніх сіл та районів. А продовжилось свято на подвір'ї школи. Там односельчан та гостей радо зустрічала завідуюча сільською бібліотекою Зегря Родіка Георгіївна. Вона підготувала виставки: "Історія села у світлинах" та "Сучасне село". Вступне слово промовив голова Сучевенської сільської ради Баш Аурел Ілліч. Він доповів про здобутки села і про роботу, яку слід виконати, щоб людям у нашому селі жилося ще краще. Цікаві факти, малознайомі, знайдені з різних джерел, довела до відома односельчан Зегря Родіка Георгіївна та учні 9-го класу Левчук Крістіна та Соломон Альона. Далі розпочався святковий концерт. Аматори сільської сцени демонстрували свої таланти. Довершено виконали пісні Шородок Марія - випускниця школи та Єрина Ірина Іванівна - вчитель музики. Учні 3-го класу, під керівництвом класовода Іонець Альони Василівни, підготували народний танець. З віршами та найкращими побажаннями виступили вихованці Просіцького ДНЗ (керівник - Скурту Сільвія Іванівна). З концертною програмою завершили свято запрошені працівники культури: оркестр народних інструментистів під керівництвом завідуючого будинку культури с. Сучевени Костянтина Петрюка, вокальна група з с. Сучевени, та сольні номера Флоарі Лупаштян, завідуючої бібліотеки с. Петричанка, Крістіни Біблік і Магдалени Горобець. На закінчення свята Роман Нагірний директор Глибоцького будинку культури привітав односельчан та гостей із таким чудовим святом, побажав усім міцного здоров'я, наснаги до праці. Щоб і надалі так дружно працювали, примножували славу села. Спілна праця вчителів, вихователів, працівників культури Сучевенської сільської ради надовго залишиться у серцях жителів села Просіка. Легких шляхів ні в кого не було. Де б не ходив, ти маєш пам'ятати: На тебе завжди дивиться село Очима вікон батьківської хати.
| 
