Радість для прихожан із Просіки та навколишніх сіл. Сьогодні тут освятили хрести, які вже зовсім скоро блищатимуть на куполах новозбудованого храму Святого Великомученика Міни. Минуло 2 роки відколи у Просіці освятили місце для нової церкви. Після освячення землі, де мав височіти майбутній храм Божий, не стали зволікати із початком будівництва. Рука до руки, лопата до лопати, цегла до цегли і після дворічної напруженої роботи, результат видно неозброєним оком. Свідченням цього є красива церковна споруда, яку зводять швидкими темпами. — Коли ми починали споруджувати нову церкву, — зізнається отець Іоан Банилян, — у касі було всього 3 тисячі гривень. Однак, за волею Божою, ситуацію вдалось виправити. Підключились прихожани. І нині аж не віриться, що для будівництва, зусиллями небайдужих людей із Просіки та сусідніх сіл, зібрали та використали приблизно 3 млн. грн. Як додає отець Іоан, пожертви робили всі: від малого до старого. Приміром, зимою до нього звернувся п'ятирічний хлопчик, який забажав пожертвувати храму усі грошенята, які він заробив під час колядок. І справді, вчинок вартий уваги. Змалку з вірою у душі. Щедру пожертву зробила і старенька людина, яка „відходячи у світ кращих” віддала для церковних потреб свої заощадження. Таких благодійних прикладів удосталь. Згадати всіх не вдасться, однак Божа підтримка у повсякденному житті буде їм найкращою відзнакою. Черговий крок уперед зробили у вівторок, коли собор священників (за моїми підрахунками їх було 10) освятив хрести, які найближчим часом блищатимуть на куполах храму Святого Великомученика Міни. — Ці хрести, — зазначив Благочинний Глибоцького району Іоан Горда, — оберігатимуть село та прихожан від нечисті. Вони є зброєю про злих діянь та водночас яскравим свідченням віри жителів Просіки та навколишніх сіл. Також Благочинний Іоан Горда високо відзначив труди місцевого настоятеля Іоана Баниляна, який зумів згуртувати людей для такої благородної справи, як спорудження церкви. Присутні парафіяни, яких до слова було чимало, мали можливість вклонитись та помолитись перед Чудотворною іконою Божої Матері, яку привезли із Красноїльська та перед іконою Божої Матері з монастиря, що знаходиться у Кулівцях. Нехай Господь Бог допомагає цим хорошим людям і, сподіваюсь, незабаром вони радітимуть освяченню всього новозбудованого храму.

Георгій Семенюк