Коли йдеться про культуру, усі чомусь одразу згадують про високе — про ерудицію, театри, правильну вимову тощо. І ці ж самі люди часто забувають, що культура відображається і в побуті, у звичайних повсякденних речах, пов'язаних із нашим щоденним існуванням. У дитинстві я бачила дуже цікаве видання — поради для туриста. Видання було зроблене у вигляді набору карток і призначене для школярів. Ці картки містили малюнок, а на зворотньому боці — цікаві та корисні поради щодо відпочинку на природі. На картках йшлося про все — як складати рюкзак, щоб його було зручно носити, що необхідно взяти з собою у похід, як ставити намет, як розводити вогнище у негоду тощо. І дуже багато уваги приділено правилам культури відпочинку. Правила прості, але їх було досить багато й очевидно було, що автори цих карток вважають культуру відпочинку дуже важливою складовою туристського життя. На жаль, ці картки десь загубилися, але я добре пам'ятаю усе, що було там написано. Іноді мені здається, що більшість людей не тільки не мали подібного видання, а й просто не уявляють, що існує культура відпочинку — і ця культура не менш важлива, аніж начитаність, ерудиція та правильне мовлення... Але культура відпочинку стосується не тільки туристів, а й мешканців міст та сел. І виховувати її варто з дитинства: якби в нашій родині не було подібних традицій, якби батьки з дитинства не звертали моєї уваги на те, як я поводжусь на вулиці, я не впевнена, що правила поведінки стали б моєю звичкою. Найголовніше ж, на мою думку, те, на чому має ґрунтуватися уважне ставлення до навколишнього світу — це усвідомлення, що твоє рідне місто, твоя вулиця, природа твоєї країни — це твій дім, так само твій, як, наприклад, твоя квартира. І якщо ти відповідальний за порядок у власному помешканні, ти не менш відповідальний і за порядок на вулиці, в парку, за містом, де ти відпочиваєш. Мені подобається, коли проводять акції на екологічну тематику, випускають книги, коли питання екології порушується науковцями чи політиками. Культура відпочинку — це не зібрання нудних правил, а очевидна необхідність, те, що має стати звичним для кожного з нас, якщо ми хочемо бачити світ навколо себе чистим та гармонійним, а природу незабрудненою та квітучою...
|